Не залишатися байдужим та творити добро – наразі місія кожного із нас. Нею керується і фонд Adopt Don't Stop. Волонтери цієї організації активно допомагають безпритульним тваринам: лікують, знаходять домівки. А окрім цього влаштовують благодійні навколокнижкові події на користь чотирилапим. Збори, барахолки, розіграші та лотереї – далеко не увесь...
Оцифрування культурної спадщини на часі: інтерв'ю із співзасновником Skeiron

Зафіксувати архітектурну спадщину не тільки на сторінках книг з історії, захистити її від тотального забуття - цілком можливо в віртуальному просторі. А наразі така необхідність ще і підсилена численними воєнними злочинами росіян, котрі намагаються захопити й нашу ідентичність.
Так, понад вісім років команда небайдужих людей Skeiron оцифровує культурні пам'ятки України та створює полотно, яке посприяє подальшій відбудові. Матеріал підготовлений для етеру "Громадського радіо". Прослухати можна в архівах.
Співзасновник Skeiron, а також координатор проєкту SaveUkrainianHerritage Юрій Преподобний описує головну місію команди наразі та ділиться подробицями про доволі непрості процеси цифровізації.
«Збереження та популяризація культурної спадщини України через цифрові технології та імерсивне дослідження. Ми працюємо для того, щоб зробити цінні об'єкти культурної спадщини доступними для всіх, зберегти їх для майбутніх поколінь та розширити знання про багатий культурний спадок України. Нашій команді хотілося б, шоб в Україні оцифрування стало звичним стандартом, щоб до нас їздили вчитися. А не ми до когось вчитися».

Війна диктує свої правила жорстоко та без винятків. Тому одними із пріоритетних цілей в скануванні спадщини для Skeiron – це пам'ятки в прифронтових територіях.
«На щастя, нам уже вдалося багато об'єктів національної спадщини, спадщини Юнеско зафіксувати».
А якщо ознайомитися трішки детальніше з проєктом #SaveUkrainianHeritage від Skeiron, то можна побачити 3-D моделі архітектурних споруд, як от Чернівецький університет, Собор Святого Юра, Віллу Франца, що у Львові і т. д.
Опираючись на останню пам'ятку в цьому списку, варто згадати, що не так давно, 4 вересня, росіяни поцілили по центру Львова та завдали шкоди історичному ареалу та буферній зоні Юнеско. Ракети ворога пошкодили і Віллу Франца. Однак команда оцифрувала її ще у вересні 2022 року.
Співзасновник Skeiron Юрій Преподобний каже наступне:
«На початку 22 року в нас було багато діалогів з місцевими органами влади, які готували для нас списки об'єктів, які потрібно в пріоритеті цифровізувати. Ми руки, а вони - голова, яка вирішувала що робити. І Вілла Франца і вулиця Коновальця були одним із тих пріоритетних об'єктів. І коли ми сканували Віллу Вранца це був вересень 22 року, ми так само зачепили об'єкти по вулиці Коновальця 44, 42. Ці об'єкти навпроти Вілли Франца вони мають пошкодження і є можливість завалення. В тих об'єктах немає зараз дахів. А будучи на Віллі Франца в 22 році ми мали можливість їх зафіксувати. Ці дані вже передані місту і місто опрацьовує матеріали, воно вивчає який був об'єкт і який він зараз і визначає які необхідні аварійні роботи».
Окрім цього, команда Skeiron поділилася із користувачами соціальних мереж і результатами фіксації воєнних злочинів росіян на Харківщині. Зокрема, показала 3D-моделі масових поховань в Ізюмі та знищене село Кам'янка. Реалізували проєкт та фінансували за сприяння американського фонду Говарда Баффета.
Також нині Skeiron працює і в межах проєкту «Культурна спадщина Сатанова. 3D-loading», створюють 3D тури для історичних садиб Прилуцького району, оцифровують синагогу у м.Новоселиця (Чернівецька область) і т.д.
Варто розуміти, що відтворення 3D копії – справа не одного дня та має свої нюанси. Юрій відзначає, що відсканувати об'єкт ідеально не можливо.
«Завжди є якісь умовності, що ми чимось жертвуємо. І тому деталізація втрачається і сканування буває різне. Можна це робити дуже довго на найвищих налаштуваннях і отримати максимально детальну інформацію, але вага тих даних може займати десятки терабайтів. І з цим неможливо працювати. А загалом для архітектури, для загальних омірів можна сканувати на найменших налаштуваннях. А коли потрібна деталізація, наприклад, барельєфів, тоді уже предметно працюється з кожним цим елементом на вищих налаштуваннях».
Співзасновник Skeiron Юрій Преподобний відкриває нам технологічну завісу діяльності команди й розповідає про фотометрію та лазерне сканування.
«В нашій роботі використовуються різні технології. Одна із них – це технологія фотометрії. Це коли на основі сотень, а то і тисяч фотографій робиться 3D модель об'єкта. Ця технологія цінна для нас тим, що дає можливість максимально точно передати колір. Але максимально точно геометрію – вона передати не може. Це надзвичайно складно зробити. Тому для максимально точної передачі геометрії об'єкта використовується технологія лазерного сканування, яка не може передати добре колір. І тому в поєднанні цих двох технологій можна отримати, як максимально хорошу деталізацію геометрії, так і надзвичайно точну передачу кольорів.
Технологія лазерного сканування полягає в тому, що прилад, лазерний сканер встановлюється на об'єкті в різних місцях. Якщо, наприклад, брати будівлю розміром 10 на 10 метрів, то поставивши довкола 10-15 станцій, ми зможемо її максимально виміряти. З однієї станції ми бачимо одну частину, переходимо на інше місце ми бачимо інші об'єкти. З кожної станції вимірюємо відстань до об'єктів і вимірюємо кути. Перемноживши відстань на кут, ми отримуємо координати. І якщо поєднати ці всі станції вже будемо мати максимальну картину цього об'єкту».
Зібрати інформацію – далеко не все чим закінчується оцифрування культурного об'єкту. Потрібно опрацювати ці дані якісно та точно.
«У нас більше 150 об'єктів саме наших, більше сотні об'єктів сканували наші колеги. І це все терабайти, терабайти інформації. Наприклад, Чернівецький університет важить близько 10 терабайт, Софія Київська в районі 4-5 терабайт. Це величезні масиви даних, їх потрібно рекапити в інтернет, їх потрібно скачувати з інтернету, потрібно велику швидкість інтернету. Для цього потрібен потужні комп'ютери, які дороговартісні. Потрібно, щоб люди навчилися працювати з цими даними. Бо якщо буде якась помилка, то потрібно буде переробляти декілька терабайт даних».
А ще Юрій відзначає про важкість роботи у містах. Особливо під час повномасштабного вторгнення.
«Тому що для роботи нам інколи потрібен дрон. Щоб управляти дроном, нам інколи потрібні дозволи і це довга історія про отримання».
Команда Skeiron формує значимий та цінний культурно-історичних базис для майбутніх поколінь. При цьому про переваги сканування можна робити вже висновки зараз.
«Перша перевага сканування – це те, що ми маємо бек-ап пам'яток. Якщо прилетить ракета, то це дані які можна відновлювати. Наприклад, в Парижі, Собор Паризької Богоматері був відсканований за 4 роки від пожежі і це основне джерело для його відновлення. Друге – це достовірні, точні дані. В нас були випадки, коли ми порівнювали наші дані з цифровізації з первокресленнями. Там помилки доходили до півметра, а то і більше. Третє – ці дані оцифрування це не тільки креслення для відбудови, це також можна використовувати для різних проєктів, робити різноманітні виставки, друкувати їх на 3D принтерах».
Стосовно третьої переваги цифровізації, то фахівці Skeiron співпрацюють із платформою Google Art and Culture. На ній вдалося розмістити 3D-моделі понад 40 архітектурних обʼєктів України та 120 музейних експонатів.
Співзасновник Skeiron Юрій також розповідає про взаємодію Skeiron із державою:
«Держава зараз робить, те що вона може робити. Фінансування на оцифрування від держави зараз точно не буде. Але держава зараз грає свою роль тим, що нашій команді, таким командам як ми, вона максимально сприяє. У нас навіть підписаний меморандум, де ми працюємо для держави, вказано що ми працюємо для держави і ті об'єкти, які ми оцифровуємо – це є важливими для держави і для наступних поколінь. Тому держава працює гарантом нашої роботи. Це допомогає спілкуватися з міжнародними донорами. Саме наявність меморандума з Мінкультом відкриває теж чимало дверей».
Юрій Преподобний також відзначає, що ринок сканування культурних пам'яток доволі молодий та його не існувало ще 10 років тому.
«Ми маємо можливість впливати на нього і показувати хороший приклад, щоб народжувалася конкуренція, щоб ми вчилися в друзів і ми підсилювали один-одного».
Юрій каже, що в кінцевому залишку з цього виграють тільки пам'ятки. Не можемо не погодитися. Адже такі ініціативи надзвичайно важливі у наш час.
Слідкуйте за оновленнями "вКультурі?" - ми розповідаємо більше цікавого.
Замість аудіокниг: кого послухати в буктоці
Tik-Tok здатен об'єднувати дууже різних за характером і стилем життя людей та просувати абсурдний, розважальний, просвітницький, творчий контент. Користь від цієї соціальної мережі, як не крути, є. BookTok. Мабуть, хоч раз та потрапляло вам у стрічку відео такого штибу. Сотні книголюбів постять свої рецензії та загальні огляди на книги, спілкуються...
Росіяни продовжують всіляко тероризувати та знищувати цивільне населення, нашу культуру. Та пропри це на сьогодні з'являються різноманітні способи та засоби протидії ворогові: певні ініціативи звертаються до міжнародної спільноти, деякі увіковічнюють та архівують воєнні злочини, інші ж не дають забути про героїв-воїнів.